Заснована у 1734 р.
Україна, c. Тадані, Львівська область
На берегах річки Західний Буг є чимало поселень з архітектурними пам’ятками, які привертають увагу допитливого мандрівника. Ці села чи міста мають цікаву історію, а пам’ятки є німими її свідками. Одне з таких сіл, яке в далекому минулому було містечком, є Тадані. Розташоване воно за 6 км від містечка Кам’янка-Бузька. Через село протікає річка Горпинка, яка у західній його частині впадає до ріки Західний Буг.
Перша згадка про поселення датується 1440 роком. Згідно архівних джерел, опрацьованих В.Пшиком, ми знаємо, що у Тадані був замок. Згодом у 1563 році Тадані отримало магдебурзьке право. Про те історія Тадані як міста тривала недовго. Майже через 100 років поселення втратило статус і стало маленьким скромним селом. Тут про славні часи нагадують лише архітектурні пам’ятки. Серед них: вежа з флюгелем, що є залишками палацу дідича Бортманського (кінець XIX ст) та 2 дерев’яні храми: церква св. Миколая (1876) та костел.
Якщо дерев’яні храми східного обряду на Львівщині були досить поширеними, то дерев’яні костели збереглись рідко.
У Тадані знаходиться один з найстаріших дерев’яних костелів в Україні. Стоїть він на тихій сільській вулиці, недалеко від давньої ринкової площі. Подвір’я храму ховається у затінку дерев на невеликому пагорбі над річкою Горпинкою. Побудований у 1734 році на кошти тодішнього власника села белзького хорунжого Миколи Коці. Назва храму дуже довга і незвична “Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією і св. Теклі”. Саме так посвятив його архієпископ Вацлав Сєраковський у 1766 році. В народі кажуть просто Благовіщення.
Зовні будівля пошкоджена часом, потребує людської допомоги та реставрації. Храм є тризрубним і стоїть на камінному підмурку. По центру квадратний неф, до якого з однієї сторони примикає вівтарна частина, а з іншої своєрідний бабинець. У зовнішньому вигляді святині простежуються прямі строгі лінії з гострими кутами. Єдине, вівтарна частина має заокруглену форми, завдяки зрізаним кутам. Покрівля – двосхилий дах з гострими кутами. При будівництві храму дах був покритий традиційно ґонтом. На жаль, у 1936 році храм не оминула так звана “бляхізація”. Це явище стало вже традицією у багатьох громадах, зокрема і у Тадані. Обидва дерев’яні храми на сьогодні в цьому селі мають бляшану покрівлю. Ґонтове покриття на костелі збереглося лише на фронтонах головного нефу та бабинця.
Унікальність храму є і у його добре збереженому інтер’єрі. Варто привідкрити старі дерев’яні двері, як перед Вами повстане розкішний темперний стінопис кінця XVIII ст. На синьому тлі постають біблійні сюжети, релігійні постаті у сірих, червоних, золотистих кольорах. Вгорі на стелі Всевидяче око, янголи розтягують сувій з написом, що прославляє Святу Трійцю. На стінах велике зображення Діви Марії та зображення нетрадиційного у наших краях чеського святого – Йоана Непомука. Ще одним цікавим елементом інтер’єру є поперечна балка, яка відгороджує вівтарну частину від нави. Вона виконує конструктивну і декоративну функцію. На ній по центру є Розп’яття Ісуса Христа з написом “Ісус Назаретянин Цар Іудейський” та дата побудови костелу: “1734”.
Інтер`єр справді дивом добре зберігся. Не завжди ця будівля відігравала роль храму. В часи колгоспу тут розмістили комору, де зберігали зерно і переробляли, або, як кажуть в народі, толокли льон. Різьблені вівтарі перевезено до костелу у м. Бібрка. Роль храму повернули цій будівлі аж у 1992 році. Так як католицька громада села нечисленна, то богослужіння у храмі проводяться лише у великі релігійні свята. Для цього приїжджає ксьондз з Кам’янки -Бузької.
Костел з довгою назвою у Тадані чекає, коли на нього звернуть увагу і допоможуть вистояти далі. Сьогодні таких об’єктів є дуже мало, тому дерев’яний костел XVIII ст. є справжнім дивом, яке потрібно зберегти.
Надбужанщина багата на пам’ятки народного зодчества. Їдучи у Кам’янку-Бузьку можна спланувати собі гарну мандрівку, насичену цікавими сакральними об’єктами: Батятичі, Сапіжанка, Дернів, місто Кам’янка-Бузька, колись Кам’янка-Струмилова, ну і звісно не оминути село Тадані. Вирушивши в ці краї, допитливий мандрівник зможе вгамувати свою цікавість та познайомитись з унікальними зразками дерев’яної архітектури «Галицької» Волині, як раніше називали цей куток давнього Белзького князівства Волинської землі.