Церква Святого Духа – найдавніша дерев’яна церква Воловецького району, належить до верховинських шедеврів. Храм було зведено у XVII ст. зі зрубів ялиці на фундаменті з річкового каміння. Церква струнка та пропорційна, стіни над піддашшям і дахи покриті ґонтом, а вежа з бароковим завершенням – дубовим лемехом. Довгий час церква була закритою і називалась «музеєм атеїзму», що дало шанс на збереження в первинному вигляді інтер’єру та іконостасу 1784 року.
Поряд з церквою стоїть струнка дзвіниця заввишки 8 метрів, збудована з того ж матеріалу, що і церква. Також біля церкви збереглися два давні кам’яні хрести.
Церкву реставрували в 1970-1971 роках., але з 1998 до 2001 року будівля занепала – ґонти прогнили і дощ лив всередину. Великими зусиллями громади наприкінці 2001 року дахи та опасання вкрили новим ґонтом, але зруби уражені грибком і в окремих місцях підгнили.
В Святодухівській церкві був написаний Гукливський літопис – закарпатську хроніку, що описує події 1660-1812 років.