Церква датована ХVIII ст. (за різними даними – 1715, 1732, 1736 роками). Вона була збудована на території монастиря за кошти пані Грабіни Єлени Велигурської за настоятеля монастиря ігумена Ілії Юроца. Після ліквідації в 1744 році монастиря церква стала міською. Храм розташовується на північ від центру міста, біля лівого берега р. Ворона.
рам хрестоподібний довжиною 22 метри і шириною 17 метрів, збудований з дубових брусів. Верхні частини бокових зрубів мають п’ятигранну форму. Притвор церкви прямокутної форми, як і її бабинець. До вівтаря прилягають дві широкі ризниці. Над п’ятисхилим дахом бічних зрубів збудовані маківки грушеподібної форми, а восьмигранну верхівку нави накриває шатровий дах, покритий бляхою, з грушеподібною маківкою. Храм має широке опасання, яке базується на випусках зрубів. Стіни церкви оббиті фальшбрусом. По периметру храму розташовані прямокутні вікна.
В інтер’єрі збереглися розписи XIX ст. та пятирядний іконостас з різьбленням та розписом в барочно-ренесансному стилі.
Дзвіниця поруч з церквою визнана пам’яткою архітектури національного значення за № 1157. Дзвіниця триярусна, прямокутна. Нижній ярус має різну структуру (східна його частина зі зрубу, західна каркасного типу), а також має арочні ворота. Верхні яруси каркасні, третій з яких сформований у формі аркади-галереї та перекритий шатровим дахом. Розміри дзвіниці 4 на 4,5 м.
Джерело: Вікіпедія