Церква Різдва Пр. Богородиці – дерев’яна церква, яка являє собою унікальну пам’ятку народного дерев’яного будівництва, згадки про яку датуються вперше в 1750 році. В часи СРСР, в 1949 році, церкву закрили і вона потроху почала занепадати, але в 1960-х роках її відреставрували і відкрили там краєзнавчий музей. Очевидно, що статус музею, в певному сенсі, вберіг храм від перебудови. Непевно, однією з основних особливостей церкви є те, що вона є однією з небагатьох дерев’яних церков, де зберігся первинний інтер’єр, ґанок з різьбленими стовпчиками і трикутним дашком. Дзвіниця, що стоїть поруч з церквою, за своєю архітектурою є однією з найдосконаліших витворів гуцульської народної архітектури. На сьогоднішній день в церкві відбуваються служби для прихожан греко-католицької віри, які отримали церкву в 1995 році.