Селище міського типу Нижанковичі – це край географії Львівщини, за ним відразу проходить державний кордон з Польщею. А ще Нижанковичі розташовані на своєрідному «острові» – з одного боку – кордон, а з іншого воно відділене від решти України річкою Вігор, яка дугою охоплює поселення зі сходу. Зараз тут будується новий автомобільний пункт перетину кордону Нижанковичі – Мальговичі і, зрозуміло, що потік туристів виросте в рази. Але якщо вас приваблює активний і пізнавальний відпочинок в межах Львівщини, то Старосамбірський район може запропонувати багато цікавих природних об’єктів і безліч історичних місць та храмів. Це – Спаський камінь і витоки річки Дністер, мінеральні води і гірськолижні витяги в Розлучі, Лаврівський монастир і залишки давнього городища на Княжій Горі та багато інших. В перелік місць, які варто побачити в західній частині області входить і церква Пресвятої Трійці в Нижанковичах, яка вирізняється оригінальною архітектурою і вишуканістю окремих деталей.
Перша згадка про те, що тут був храм, відноситься до 1473 року, але яким він був – невідомо. Місто неодноразово потерпало від ворожих набігів: так, наприклад, є відомості про те, що у XVII столітті місто горіло вісім разів. Очевидно, що і церква зазнавала руйнувань і це призводило до її перебудови, але відомостей про це не залишилось. Про це свідчать стіни храму, товщина яких сягає одного метра, тобто вона набула рис оборонної споруди і саме в цих стінах місцеві жителі шукали порятунку. Та й у наступні, вже спокійніші часи церква видозмінювалась, але в основі залишились головні конструктивні елементи. Збереглись документи про ремонт храму в кінці XIX століття, коли був встановлений новий іконостас роботи Яна Богданського, а останні реконструкції були зроблені в 90-х роках XX століття.
Церква збудована у бойківській традиції – тридільна і триверха, але особливість її полягає в тому, що тут присутній і особливий, галицький компонент в архітектурі. Саме таких поєднань, де низ церкви є кам’яним, а верх – дерев’яним, дійшло до нашого часу дуже мало. Вівтарна частина церкви має напівкруглу форму, а неф і бабинець – квадратну. Найцікавішою частиною є бабинець, який був значно перебудований у 1983 році, коли до цієї частини церкви були добудовані приміщення. В традиціях галицької архітектури зроблене опасання, яке оперте на стовпчики і аркада-галерея. Дерев’яні елементи храму прикрашені витонченим різьбленням. Центральна частина храму перекрита унікальним цегляним коробовим склепінням. Об’єми бабинця, нави та вівтаря завершуються куполами, які піднімаються до гори двома уступами. Тут теж присутній галицький вплив в архітектурному завершенні куполів – вони масивні і оперті на низькі восьмикутні барабани. Здалеку здається, що бані вкриті дерев’яним ґонтом, але так майстри «під ґонт» стилізували дах металевий. У 1996 році Василь Цап’як оновив розпис церкви. Ансамбль церкви гарно доповнює дзвіниця. Вона двоярусна, квадратної форми з наметовим дахом, восьмикутним барабаном і банею з маківкою. Саме вікна на верху дзвіниці свідчать, що в часи ворожих нападів вона служила місцевим людям і як сторожова вежа. Церкву і дзвіницю вважають кращими зразками галицького зодчества XVI століття і вони занесені у список пам’яток архітектури національного значення.
Церква стоїть на пагорбі і складається враження, що вона є його продовженням, ніби виростаючи із землі та викликаючи захоплення у тих, хто вперше її бачить. Поруч з церквою Пресвятої Трійці можна оглянути ще декілька об’єктів, які свідчать про поважний вік селища. В центрі, на ринковій площі стоїть одна з найбільш неординарних ратуш в Україні – одноповерхова, майже квадратна будівля з мінімальним декором навколо вікон. Правда, як і у всіх ратуш, тут є шпиль, який увінчує герб міста – олень. Ратуша була збудована у 1759 році і є символом того, що колись Нижанковичі мали статус міста. Шкода, що кілька років тому нещадно понівечена і спотворена «євроремонтом». Особливу роль у розвитку містечка зіграло будівництво у 1872 році залізниці, яка з’єднувала Львів і Будапешт. Саме в той час був збудований і вокзал, який дивовижно збережений у первісному вигляді і тут можна побачити автентичні вікна, сходи і плитку ще австрійських часів. Біля ратуші у 2008 році збудували нову греко-католицьку церкву священномученика Йосафата, яка вирізняється вишуканістю і гарно обрамлює центр. Крім церкви Пресвятої Трійці в містечку відновив діяльність римо-католицький костел, зведений у XV-XVI століттях і у 2007 році проголошений санктуарієм Матері Божої.
Саме тут проходить найкоротший шлях з Польщі в Українські Карпати і вже зараз активісти проводять в Нижанковичах Дні Європейського добросусідства, розвиваючи саме туристичне майбутнє цього регіону, адже кліматичні умови як влітку, так і взимку є сприятливими для розвитку туризму.