Церква Успіння Пресвятої Богородиці – найменша дерев’яна церква Закарпатської області, пам’ятка українського народного зодчества та живопису. Григорій Логвин, відомий український мистецтвознавець, стверджував, що церква була побудована в 1655-1656 роках, бо вже в 1662 році її закінчували розписувати. Храм збудований з широких дубових брусів, скраплених замками в «канюк», без єдиного цвяха, липової дошки, прикрашені різьбою у вигляді соняшників. Висота дубових стін – 224 см. Церква маленька, довжиною всього 14 м. Висота вхідних дверей – 127 см. Всі покрівлі та стіни вежі покриті дубовим ґонтом. Поряд з церквою стоїть дерев’яна, каркасна, двох’ярусна дзвіниця – пам’ятка XVIII ст. Частково зберігся настінний живопис XVII ст., який виконано на дубових брусах церкви. На початку ХІХ ст. в храмі був встановлений новий іконостас, що негативно вплинуло на настінний розпис. Архітектура, живопис та різьблення церкви належать до найбільш яскравих творів закарпатської школи українського мистецтва XVII ст.