Церкву Святого Миколая називають «нижньою» або «долішньою», оскільки в селі Середнє Водяне є дві церкви присвячені одному святому, то жителям доводиться розрізняти їх, не як інакше, як за географією. Напис на зрубі розповідає, що «подважен бисть храм святий року божого 1699». Майстер був місцевим, а церкву підважували для заміни нижніх зігнилих колод зрубу. Отже, храм збудували найменше за 40–50 років до підважування, тобто в середині XVII століття. Нижня Миколаївська церква складається з двох дубових зрубів, які вкрито високим двосхилим дахом під ґонтовим покриттям та охоплено стрічкою опасання. Всередині центральне приміщення перекрито арковим склепінням, бабинець – трапецієподібним, а вівтарний зруб – плоским перекриттям. Висока каркасна башта вкрита шатром, характерним для багатьох церков Рахівщини. Суворий на вигляд храм позбавлений будь-яких прикрас, хіба що невеличкі віконця порушують монолітну поверхню зрубів.