Першу церкву збудували у 1724 р. за кошти місцевого пароха (ймовірніше, о. Нікоровича – засновника парафії). Це була невелика споруда, яку через 140 років яворівські ґазди вирішили розібрати і натомість збудувати нову простору церкву (історія другого храму тривала від 1863 до 1923 рр.). Споруда зведена у класичному гуцульскому стилі, що відображав риси народної школи дерев’яної сакральної архітектури. Влітку 1865 р. храм було освячено на честь Зішестя Святого Духа. У січні 1900 р. його заново урочисто освятив архієпископ Станиславівський Андрей Шептицький – майбутній митрополит УГКЦ – під час кількаденної візитації гірських сіл і парафій теперішніх Косівського та Верховинського районів.
У 1923 р. святиня була знищена вогнем. Через кілька років громада збудувала нову дерев’яну церкву, яку цього разу покрили бляхою. Керував будівельниками відомий на всю Гуцульщину майстер Дмитро Бучук, який збудував більше 30 церков.
Зараз це діючий храм, який нелажеть громаді ПЦУ.
Пам’ятка архітектури національного значення.